Самостійна робота На тему:”Методи дослідження мислення та інтелекту”   Інтелект (від латинського - Intellectus) в широкому сенсі – це сукупність всіх пізнавальних функцій індивіда: від відчуття і сприйняття до мислення і уяви; в більш ж вузькому сенсі - це мислення. Інтелект є основною формою пізнання дійсності. Існує три різновиди в розумінні функції інтелекту: 1)здатність до навчання, 2) оперування символами, 3) здатність до активного оволодіння закономірностями навколишньої дійсності. Термін інтелект часто застосовується для того, щоб підкреслити специфіку людської психологічної діяльності. При цьому не слід випускати з уваги те, що здібності мати справу з абстрактними символами і відносинами тільки одна сторона інтелекту, не менш важлива і така сторона як конкретність мислення. Нерідко інтелект трактують, як можливість пристосовуватися до нових ситуацій, використовуючи раніше набутий досвід. Уданому випадку інтелект фактично ототожнюється зі здатністю до вчення. Проте не можна не враховувати те, що інтелект містить в собі продуктивний початок. Найістотнішим для людського інтелекту є те, що він дозволяє відображати закономірні зв'язки і відносини предметів і явищ навколишнього світу, тим самим дає можливість творчо перетворювати дійсність. Як досліджується інтелект? Методики дослідження інтелекту грубо поділяються на: експериментальні,опитувальні та креативні (інтуїтивні). Перші дають найбільш швидкий і чіткий результат. Другі дозволяють серію корелюють між собою даних, але трохи більше складні в обробці. Третій тип винесено в особливий клас, є найбільш інформативним, але представляє значні труднощі в обробці результату і його трактування,більше того результати отримані за допомогою цієї групи методик не завжди явно пов'язані з аналогічними результатами іншої групи. Хочу навести приклади досліджень,які використовуються для певних вікових категорій. Дошкільний вік. Під час переходу від раннього до дошкільного віку, тобто в період часу від 3 до 7 років, під впливом продуктивної, конструкторської і художньої діяльності у дитини складаються складні види аналітико-синтетичної діяльності. Новий зміст набуває образів, пов'язаних з формою предметів. Крім контуру виділяється і структура предметів, просторові особливості і співвідношення його частин. На першому етапі процес формування починається з практичних,матеріальних дій, виконуваних з незнайомими предметами. На другому етапі діями стають самі сенсорні процеси. Ці дії здійснюються тепер за допомогою відповідних рухів рецепторних апаратів і передбачають виконання практичних дій зі сприйманими предметами. На третьому етапі дії стають більш прихованими,згорнутими, скороченими, їх зовнішні, ефекторні ланки зникають, а сприйняття ззовні починає здаватися пасивним процесом. Насправді цей процес є активним, але протікає внутрішньо, в основному тільки в свідомість і на підсвідомому рівні у дитини. Поряд з розвитком сприйняття в дошкільному віці йде процес вдосконалення уваги. Характерною особливістю уваги дитини дошкільного віку є те, що воно викликається зовні привабливими предметами, подіями та людьми і залишається зосередженими до тих пір, поки у дитини зберігається безпосередній інтерес до сприйманих об'єктів. Увага в цьому віці, як правило, рідко виникає під впливом внутрішньо поставленого завдання або роздумів, тобто фактично не є довільним. Можна припустити, що з початком формування довільної уваги пов'язані внутрішньо регульоване сприйняття й активне володіння мовою. Розвиток пам'яті в дошкільному віці характеризується поступовим переходом від мимовільного і безпосереднього до довільного і опосередкованого запам'ятовування і пригадування. Довільне відтворення виникає раніше, ніж мимовільне запам'ятовування, і в своєму розвитку як би обганяє його. Вважається, що з віком збільшується швидкість, з якою інформація витягується з довготривалої пам'яті і переводиться в оперативну, а ...